Від яких схем страждає український бізнес: шахраї, кіберзлочини та нові схеми





Українська ІТ-компанія з бізнес-розвідки YouControl провела дослідження про те, як часто та від яких шахрайських схем страждають українські компанії, та шо робити, аби цього уникнути. Сайт 24 каналу розповідає, які компанії найчастіше стають жертвами шахраїв та як від цього уберегтися.


Хто найчастіше стає жертвами шахрайства

50% опитаних зазначили, що протягом 2020 року помітили до 3-х випадків шахрайств по відношенню до їх компанії. Натомість, близько 15% не помітили жодного випадку махінацій. Ще для 16% опитаних кількість таких випадків становила від 3 до 5. 9% компаній помітили від 5 до 10 шахрайств, і 10% — стикнулися з понад десятком випадків махінацій, – зазначають у YouControl.

Від найбільшої кількості шахрайств постраждали компанії, які працюють у наступних сферах:

  • промисловість;

  • медицина/фармацевтика;

  • закупівлі,

  • транспорт/логістика;

  • будівництво/нерухомість.

Найчастіше у шахрайських діях компанії звинувачують клієнтів – так відповіло 40% опитаних. 24% респондентів зазначили, що їх компанії постраждали від шахрайства з боку конкурентів. А майже 19% отримали удар від своїх же колег-співробітників. Трохи менше 1% вбачає винних у представниках влади. А близько 15% відповіли, що не помітили ніяких шахрайських дій по відношенню до їх організації.

Через шахрайські дії компанії найчастіше зазначали, що втратили час (55%), гроші (34%), були зірвані угоди (25%), втратили клієнтів (25%), зазнали репутаційних втрат (18%).

Серед найбільш поширених ознак, які вказували на неблагонадійність партнерів та клієнтів, на думку експертів, були:

  • відкриті виконавчі провадження у сукупності з судовими рішеннями – 37%;

  • проблеми з податковою – 30%;

  • компанія мала погану репутацію – 26%;

  • мали місце підозрілі зв’язки з сумнівними особами – 25%;

  • малий термін діяльності контрагента на ринку – 23%;

  • конфлікт інтересів – 20% тощо.

Як захиститися від шахрайства

66% опитаних відповіли, що на їхню думку, за останній рік рівень кіберзлочинності в Україні значно зріс. Також, про зростання рівня кіберзлочинності говорять і у Кіберполіції. Так, у 2019 році було зареєстровано 32 тисячі відкритих кримінальних проваджень, а за 11 місяців 2020 року (з січня по листопад), було нараховано близько 42,5 тисяч кримінальних проваджень щодо шахрайства.

Саме тому варто приділяти увагу перевірці свої контрагентів. Нагадаємо, що контрагент – це фізична чи юридична особа, яка виступає однією зі сторін угоди. Тобто, це можуть бути як співробітники компанії, так і замовники чи підрядники.

Михайло Кольцов, менеджер з навчання та розвитку YouControl, говорить, що по своїй структурі шахрайські схеми не змінилися, вони побудовані по стандартній схемі: потрібно знайти вразливе місце у компанії і скористатися цією слабкістю. А у 2020 році частина з цих шахрайських схем перемістилися в онлайн.

Належна перевірка є основою боротьби з шахрайством. Бізнесу потрібно розуміти, що потрібно здійснювати як перевірку зовнішніх контрагентів, так і своїх співробітників. За допомогою відкритих даних можна з’ясувати, у якому юридичному статусі перебувають контрагенти, чим вони займаються, чи мають вони відкриті провадження і т.д., – говорить Кольцов.

Об этом сообщает Репортер

Більшість компаній планують застосувати комплаєнс-підхід при перевірці контрагентів у найближчому майбутньому. 60% впевнено сказали, що у 2021 році будуть користуватися послугами аналітичних систем з перевірки контрагентів. 18% організують навчання окремих співробітників, ще 12% використовуватимуть автоматизацію процесів перевірки (АРІ).

Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl, зауважує, що співпраця з шахрайськими, фіктивними та іншими подібними контрагентами може загрожувати серйозними втратами для бізнесу. До того ж, від того, наскільки ризиковий контрагент, залежить і ступінь ризику.

Наприклад, якщо контрагент просто має декілька незначних виконавчих проваджень про стягнення боргу, то може бути ризик з затримкою оплати чи поставки. Якщо контрагент має відношення до ризикових юрисдикцій, підсанкційних країн, ми можемо мати ризик з затримкою платежів. А якщо у контрагента відсутня необхідна ліцензія, ми можемо зіткнутися з тим, що він проводить незаконну діяльність. І нас також можуть звинуватити в участі у незаконній діяльності, – каже Глоба.

До очевидних негативних наслідків ризикової діяльності можна віднести втрати фінансових коштів та інших активів. Сюди ж можуть додаватися ще й репутаційні наслідки. Все це може призвести до втрати довіри клієнтів, партнерів, що, у свою чергу, веде до зриву контрактів і втрати частини прибутку. А якщо бренд чи компанія будуть фігурувати у скандальних історіях, розслідуваннях ЗМІ чи ГО вірогідніше всього призведе до різного роду збитків, дестабілізації бізнесу.



Джерело статті: “http://www.ukrpress.info/2021/01/14/vid-yakyh-shem-strazhdaye-ukrainskyj-biznes/”

Резонанс

Теги